Сьогодні у нашій рубриці «Знахідка!» маємо можливість «розпитати всю правду», а за наявності багатої уяви – й спробувати дещо побачити. Бо предмет, який ми сьогодні вам представимо, підходить для цього якнайкраще: це дзеркало. Не таке, в якому ми всі звикли бачити щодня своє відображення, проте воно точно свого часу «віддзеркалювало» історію давніх полтавських країв.

Наш бронзовий артефакт був знайдений у 2019 році поблизу села Федорівка на Глобинщині місцевим краєзнавцем Олександром Михайловичем Сусідом на одному з селищ черняхівської культури.
Це дископодібне пласке дзеркало діаметром 5,1 см, зі зворотного боку має по центру петлю. З плином часу патина і корозія надали йому нерівномірності та смарагдового-коричневого відтінку, проте спочатку воно мало поліровану гладку поверхню. Подібні дзеркала – досить нечаста знахідка, характерна для пізньосарматських старожитностей. У пізньоримський час сармати-алани досить тісно співіснували з поліетнічними черняхівськими племенами, про що може свідчити й дана знахідка.
Дзеркала із бронзи вперше зʼявилися ще за скіфського часу і продовжували побутувати аж до післямонгольської доби. Іноді вони знаходилися (хоч і рідко) в похованнях (скіфських, сарматських та золотоординських), а ще частіше – як випадкові «загублені» знахідки, переважно фрагментовані. Тому цілісність нашого експоната цінна не лише з наукової точки зору, а й з музейно-експозиційної.

Загалом припускають, що такі ж прості, як наша знахідка, чи декоровані дзеркала, виконували як побутові, так і ритуальні функції – портальні, магічні, захисні-апотропеїчні. Їх важлива роль простежується в обрядах, які пов’язані з ідеєю переходу чи зміною статусу на різних рівнях, як от у поховальному. Наприклад, дзеркало було атрибутом давньоіранської богині вартової потойбічного світу. Схожий образ, богині з дзеркалом, трапляється і в скіфській образотворчій традиції, та знаходить продовження в сусідніх епосах, етнографії та фольклорі.

Наше дзеркало (разом з іншими знахідками, що були передані свого часу паном Олександром Сусідом) зовсім скоро, після обробки, буде передано до Полтавського музею.
А ми будемо продовжувати знайомити Вас з цікавими знахідками, майбутніми музейними експонатами, «звітуючись» про свою роботу.