Цю фразу представників Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини можна вважати лейтмотивом нашої онлайн-конференції «Як сучасні цифрові технології можуть зберегти та популяризувати археологічну спадщину», що відбулась у четвер 26 жовтня.
Участь у заході взяли понад 60 осіб: спікери, глядачі, організатори. Спільно не тільки вивчали найуспішніші кейси використання цифрових технологій для посилення культурних впливів археологічної спадщини та її збереження, а й намагалися розібратися: як популяризувати археологічні, архітектурні, культурні пам’ятки в суспільстві, чи допоможуть з цим інстаграм-блогери і чому більшість громад, які мають такі об’єкти на своїй території, усе ще сприймають їх як потенційну проблему і статтю витрат, а не як ресурс для розвитку і залучення інвестицій.
Власне, усі проєкти цифровізації історико-культурної спадщини, представлені спікерами, стали відповідями на виклики сьогодення і суспільний запит. Так, координатор проєкту Тустань (Tustan’)_VR: фортеця всередині” https://www.facebook.com/tustan.ua Нестор-Миколай Рибчинський розповів: відвідувачі часто питали, чому б не реконструювати фортецю всередині? Оскільки в сучасній ситуації в Україні такі масштабні роботи є малореальними, то автори проєкту зосередили зусилля на віртуальній реконструкції внутрішнього вигляду укріплення, спираючись при цьому на численні наукові дослідження. Використання VR-окулярів гарантує відчуття повноцінної мандрівки стародавньою фортецею з максимально можливим різноманіттям вражень.
Представники Тернопільський обл. центр охорони пам’яток культурної спадщини https://www.facebook.com/T.centr.pamiatok Сергій Грабовий, Володимир Салук у своєму проєкті “Віртуальні 3D тури унікальними оборонними пам’ятками Тернопільщини” зробили акцент на маловідомих об’єктах, аби зацікавити цим спадком потенційних туристів та спонукати відвідати їх.
В умовах російської агресії актуальним став раніше менш акцентований сенс проєкту: збереження, хоча б у цифровому вигляді, того, що в будь-який момент може бути втраченим безповоротно. ГО Культурний Клуб https://www.facebook.com/cultureclubuaяк автори проєкту “Бакота – у пошуках затопленої спадщини” діяли одразу в кількох напрямках – популяризація, просвітництво, відтворення, збереження. Тому на розробленому ресурсі можна знайти мапу всіх культурних об’єктів Бакоти, перелік 29 затоплених при будівництві Дністровської ГЕС сіл з короткою історією кожного (перейти на сайт можна за кьюаркодом, розміщеним на кам’яних брилах імпровізованого пам’ятника прямо на березі Дністра), а також аудіоархів автентичних для затоплених сіл пісень.
Цифровізація відіграє помітну в посиленні культурних впливів археологічної та історичної спадщини, переконана керівниця туристичного клубу «Скарбничка мандрів» Наталія Скорик https://www.facebook.com/nataliyaskorik70, яка, зокрема, використовує напрацювання нашого Центру при розробці туристичних маршрутів Полтавщиною.
Сергій Підмогильний поділився позитивний досвідом співпраці з громадами у проєкті Тепле Поділля – Ciepłe Podole – Teple Podillia– скарб України» https://www.facebook.com/TeplePodillia. За його словами, проєкт розвинувся органічно з ініціативи просто залюблених у цей край людей, але тепер громади-партнери долучаються ресурсами та ініціативами, адже бачать у збереженні та відтворенні історично-культурного спадку неабияку перспективу.
Та все є, як справедливо зазначила науковиця, директорка Науково-методичного центру розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства Olena Zhukova https://www.facebook.com/profile.php?id=100001091700270, жодна популяризація не допоможе, якщо зі спадщиною не працювати. Самі по собі залишки городищ мало цікаві туристам. Однак, якщо на місці продумані та розроблені елементи взаємодії з об’єктом, у тому числі з використанням доповненої реальності, які дозволяють будь-якій людині самостійно і повноцінно взаємодіяти з об’єктом протягом 3-4 годин, отримуючи інформацію, емоції та враження, то ситуація докорінно міняється. Індикатори такої привабливості історичних об’єктів були розроблені на основі досліджень роботи з культурно-історичною спадщиною у 7 європейських країнах. І кращі напрацювання, звісно, варті уваги: влади, громад, активістів, кожного з нас.
Повний запис онлайн-конференції ви можете прослухати на нашій сторінці – і ми наполегливо радимо зробити це – https://www.facebook.com/poltavaCODPA/videos/699124248804486/
Враження неймовірні: гордість за авторів і розробників унікальних, сучасних культурних продуктів, масив нових знань, ідеї для подорожей Україною, натхнення для нових проєктів і багато іншого.
#за_підтримки_УКФ
#запідтримкиУКФ
#віртуальність_забутих_предків