Українцям (і зокрема жителям Полтавщини, де й народилася ідея проєкту #віртуальність_забутих_предків) є куди «зануритися» у вивченні подій минулого.

На нашій землі зароджувалася і розвивалася індоєвропейська цивілізація, формували свої цивілізації багато народів та етносів.
Але, погодьтесь, сам термін «культурна спадщина» довгий час у нашій країні існував почасти лише у якості заїждженої та набридлої у школі дефініції. Це поняття як джерела креативного наративу для творчості, мистецтва, креативних продуктів, кіно і літератури, було дещо втрачено у кабінетах під час як радянського, так і пострадянського періоду формального чиновництва.

Тож на сьогодні для нас дуже важливо повернути «історико-культурній спадщині», а зокрема – археологічній – сучасного референсу та переосмислення. Адже сама по собі археологічна спадщина України наразі незаслужена забута та «захована в тінь», між тим вона являє собою справжній клондайк для збагачення сучасної та майбутньої культури.
І якщо поглянути на класичні археологічні матеріали, що здобуваються та висвітлюються дослідниками цієї «не простої» сфери, то можна подумати, що «археологія» — «німа наука», яка складається лише з уламків горщиків, кісток та якихось незрозумілих предметів.

Тому головне завдання наразі нашого проєкту — змусити речі та комплекси говорити з вами зрозумілою мовою.
Саме для цього ми і пишемо авторські тексти, малюємо меми та здійснюємо цифрові реконструкції поховань, у результаті чого речі та комплекси почнуть «говорити» з людьми.

За рахунок яких активностей це станеться – ми відобразили в інфографіці.

#за_підтримки_УКФ