Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!
Такими потужними рядками ще 1917 року авторства українського поета Олександра Олеся, який, до речі, був батьком археолога та політичного діяча Олега Кандиби, ми хотіли б привітати вас з сьогоднішнім святом.
Адже у Всесвітній день вишиванки нам всім хочеться бути не лише гарно вбраними та усміхненими, а й сильними у своїй національній позиції, причетності до традицій, любові до української вишивки, які ми зберегли та пронесли крізь буремні сторіччя історії – адже певні елементи орнаментів були ще на одязі скіфів.
Тож кожен з нас сьогодні може знову одягнути національне вбрання для підтримання духу українських воїнів та всіх українців, тому що дякуючи нашим Захисникам ми лишаємося вільним народом з власною ідентичністю.