#запідтримкиУКФ2020 #МандруйУкраїною #історико_культурний_туризм

? Презентуємо новий уніфікований формат публікацій у рамках проєкту #Віртуальні_мандрівки_Полтавщиною – «Туристичні картки» з інфографікою та описом, які ви можете для себе зберігати на майбутнє.

❗️ Чим це цікаво??

⛺️ Ми формуємо #маршрути_вихідного_дня, презентуючи 2-3 визначні археологічні пам’ятки, і додаємо інформацію щодо всіх інших культурних об’єктів, «цікавинок», видів відпочинку, що можна подивитися у радіусі 15-20 км (музеї, заповідники, пам’ятки архітектури тощо). ?

?‍♂️??? І розповідаємо про інфраструктуру в цій місцині (як дістатися, де поїсти і зупинитися). ? ??

? Маємо надію, що такий формат публікацій буде до вподоби родинам та компаніям, що на вікенд бажають влаштувати пізнавальні екскурсії власним транспортом?, та любителям велопоходів ?‍♀️ і зеленого туризму❕

Адже, щоб наново відкрити для себе свій край, достатньо подивитися під іншим кутом на начебто добре відомі місця.

? ?? Розпочнемо з теми: «Більше, ніж гончарство. Городища та кургани навколо Опішні».

☝️ Бо Опішня – це не лише глечики, свистунці, розпис та інший скарб гончарної столиці України, а й городища, вали, кургани і давні могили – недооціненні археологічні пам’ятки, кожна з яких заслуговує на увагу.

☑️ Оминути увагою Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, звісно, неможливо. Та й не треба. Де ще побачиш стільки керамічної старовини, сміливого новаторства та сучасних авторських робіт?

Територія музею збільшується щороку, наповнюючись все новими локаціями: гойдалками, містками, вежами… Тут легко можна провести цілий день. ? Тим більше, що до складу музейного комплексу належать ще музей мистецької родини Кричевських з артефактами та виставкою виробів переможців ковальських фестів і кілька гончарських садиб.

☑️ Опішнянське городище – середньовічний осередок роменської культури сер. VIIІ – поч. ІХ ст. – розміщене неподалік території музею. Тут є рештки укріплень, що складалися з дерево-земляного валу заввишки до 3 м і рову, а також сліди залишків житлових і господарських споруд. Знахідки на цьому городищі належать до еталонних для вивчення процесів зародження роменської культури на території Дніпровського Лівобережжя.

☑️ Городище скіфського часу Кардашів Вал, розташоване в одноіменному урочищі на півднічно-східній околиці селища, датоване V–поч. ІІІ ст. до н.е. Значною мірою пошкоджене через діяльність глиняного кар’єру. Однак деякі рештки укріплень і ровів ще існують. Зокрема, східний схил має укріплення у вигляді валу шириною 3–5 м і висотою до 1 м. ? А які краєвиди з цих пам’яток… Ех, тут нічого розповідати, це треба бачити?

☑️ Майдан Розрита могила – залишки одного з найбільших курганів скіфського часу на Полтавщині. Розташований біля с. Лихачівка Котелевського району- приблизно за 12 км від Опішні. Первісний курган іноді пов’язують з похованням одного з правителів Більського городища, що, з огляду на величезні розміри, не здається нелогічним припущенням.

Навколо сформувався курганний некрополь, у складі якого нараховувалося сотні насипів. Однак за кілька століть вони були пограбовані, розорані та зруйновані видобутком селітри у ХVІІ ст., як і сама Розрита Могила. Зараз майдан має вигляд кільцеподібного насипу з діаметром 150 м. На ній помітні п’ять вершин висотою до 11 м, між якими на висоті 5,2-6,5 м розташовані п’ять проходів. Навкруги основного кільцевого насипу споруджені кільцеві концентричні вали з ровами.

? Існує також версія, що Розрита Могила мала культове призначення, виступаючи в ролі храму та обсерваторії для календарних розрахунків землеробського населення залізного віку (хоча селітровари ХVІІ ст. зі скепсисом дивляться на таку теорію?.

☑️ Неподалік у лісі існує іще один цікавий курган – Вітова могила. Під час розкопок наприкінці ХІХ ст. тут виявили поховання із залишками коня та рештки шкіряного сагайдака із 238 бронзовими вістрями стріл, прикрашеного золотими бляшками у вигляді пантери, орлиної голови та ін.

Назва кургану, вірогідно, пов’язана з грандіозною «битвою народів» 1399 р., коли у цих краях об’єднані україно-литовські війська протистояли золотоординцям. Відповідно до назви тут би мав бути похований сам Вітовт, але він не склав свою голову у цій битві, а назва, певно, збереглася лише як абстрактне нагадування його поразки. Так би мовити, це – «Могила планів Вітовта» на перемогу над Ордою.

?‍♀️? Як дістатися: від Полтави до Опішні – 45 км. Можна за півгодини подолати їх на власному авто. Можна – прокрутити на велосипеді, ? запланувавши під це 3-4 години: залежно від погоди, фізичної підготовки і досвіду. Єдиний варіант громадського транспорту – автобус. Причому до Опішні можна також доїхати тими, що прямують у Зіньків і Гадяч. ?

? Де відпочити: пожити можна в етносадибах. ETHNO Village house та «Лялина світлиця» у самій Опішні, Country House у с. Васьки та артпростір «Коловорот» у с. Матвіївка, де можна також взяти участь у майстер-класах з гончарства, etc. ?‍?‍?

? Найпопулярніше серед туристів – етнопоселення «Старий Хутір», розташоване на околиці селища. Гості тут мешкають у трьох відреставрованих сторічних хатах: зі сволоком, призьбою і вкритими соломою дахами.

? Є можливість харчуватися стравами місцевої кухні та брати участь у майстер-класах: кулінарних, гончарних, з виготовлення ляльок-мотанок та ін. ?‍?‍?‍?

? Також є місце для кемпінгу: зі стоянкою для велосипедів, місцем під намети, душовою кабіною, туалетами та можливістю готувати їжу. ? Власне, можна стати наметом на березі Ворскли у с. Міські Млини буквально у парі км від Опішні. ⛱ Але тільки дикуном – облаштованих місць для кемпінгу тут бракує. Зате є чиста вода і та природні піщані пляжі.

?? Харчування: регулярне проведення тут міжнародного гончарського фесту «Здвиг» зробило свою справу – у селищі є цілком пристойні заклади: ресторан «Файне», кафе-бар «Куманець», заклад швидкого харчування «Рататуй», кав’ярня на території музею гончарства з фантастичними видами на пагорби та городища та ін.. ??
Вистачає і супермаркетів, так що залишитися голодним точно не загрожує.

❗️Що ще цікавого: подолавши дві третини шляху від Полтави, можна зупинитися у с. Великі Будища, колишньому сотенному містечку козацького полку, оглянути двохсотрічну Свято-Троїцьку церкву і зазирнути в унікальний музей українського весілля у будинку культури.

? Як варіант, взяти участь у весільному обряді: поспівати обрядових пісень, приміряти традиційне вбрання місцевих наречених. Однак про екскурсії тут треба домовлятися заздалегідь.

Проєкт впроваджується за фінансової підтримки Український культурний фонд та Zagoriy Foundation.