Ми більше не їздимо на дерев’яних колісницях. Від давнього глиняного ⚱ нам дісталися здебільшого черепки. Одяг, інструменти, певні знаряддя праці наших далеких пращурів зітліли в труху. Замість стріл із кременю маємо нині сучасну зброю,що допомагає нам виборювати незалежність України. То що ж лишили нам “катакомбники”, крім курганів та поховань? Що впродовж понад 4000 років збереглося у такому вигляді, щоб між нами і ними можна було провести якісь паралелі?

Звісно, як представники індоєвропейців та індоаріїв, “катакомбники” передали нам, сучасним, якусь часточку свого генома. Але називати її домінуючою, та ще й “праукраїнською”, точно не доводиться.
Найбільш консервативним і довготривалим у збереженні виявився нематеріальний спадок. Себто, різні аспекти духовної сфери. Етнографи зазначають, що певні елементи стародавніх сакральних традицій у тому чи іншому вигляді відтворені і в слов’янських обрядах, а звідти подекуди дійшли й до нас.

Раніше ми розповідали про сакральну традицію перевертання предметів для позначення темних духів чи захисту від них. Іноді це перевертання чогось одного, а подекуди – всього хатнього начиння. У шаманському катакомбному похованні таким “перевертнем” був горщик. До речі, свого часу серби, щоб відігнати від своєї домівки вампіра, також перевертали саме горщики. Такі собі Ван Хельсінги на мінімалках.
А чехи у таких випадках перевертали … віник! Ну ж бо, пригадайте, як багатьом із нас батьки чи інші старші родичі розповідали, що віник треба ставити… ручкою вниз. Незручно, нелогічно, але ж із таємним змістом! Власне, віник – напевно, найбільш сакральний предмет в українському обійсті. Не можна когось обмітати, бо не одружиться, не можна палити віника, підмітати хату, доки людина зайнята важливою справою etc. А найулюбленіший транспорт відьом у слов’янських казках? Так, саме віник/мітла і ні що інше!
Можливо, сакральне значення  пов’язане з тим, що він – “близький родич” дідуха. Скручений оберемок сухих рослин, покликаний оберігати дім від лиха, дідух теж ставився “на ніжку”.

Як бачимо, певні елементи сакральних вірувань та традицій здатні зберігатися і передаватися нащадкам крізь тисячоліття. Тож, раптом у когось вдома помітите віник або горщик, які стоять трохи нелогічно, і рука вже потягнеться їх перевернути, задумайтеся: чи воно вам треба? Хтозна, з якою сутністю тоді доведеться познайомитися.

P.S. На пилосос це правило не поширюється)

#запідтримкиУКФ
#за_підтримки_УКФ
#віртуальність_забутих_предків