У 2023 році у нашому Центрі археології з’явився юридичний відділ. Це дає нам можливість вийти на новий якісний рівень охорони культурної спадщини, оскільки одним з напрямків нашої роботи є тепер є не лише виявлення фактів порушень пам’яткоохоронного законодавства, а й виправлення цих ситуацій у судовому чи мировому порядку власними силами.
На жаль, таких порушень багато і їх чимало. Тільки за минулий рік нашим юридичним відділом підготовлено та подано понад двадцять позовів, і це ще далеко не всі яким вже дано хід. Співробітниками нашого Центру на постійній основі проводяться моніторингові обстеження (дистанційні та на місцях), які часто приносять не втішні результати.
Зазвичай серед головних порушень:
– незаконна передача земель, на яких розміщені пам’ятки археології, в приватну власність;
– відсутність оформлених охоронних договорів на землі, на яких знаходяться пам’ятки археології.

У якості прикладу можна привести одну із перших наших спільних з Юридичним департаментом справ, яка стосувалася земель Карлівської громади.
Якщо коротко: 7-го жовтня 2022 року нашим Центром було проведено огляд Групи курганів І поблизу с. Максимівка (кол. Карлівського району), із залученням ліцензованого спеціаліста-землевпорядника. Було встановлено, що вказана пам’ятка знаходиться в межах двох земельних ділянок приватної власності.
Обидві земельні ділянки було передано у приватну власність учасникам бойових дій згідно їх права на безоплатну приватизацію землі наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 10.11.20 р., незважаючи на те що Наказом Міністерства культури України №325 від 18.04.2017 «Про занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення було занесено об’єкт культурної спадщини «Група курганів I, IV-II тис. до н.е., в с. Максимівка Карлівського району (охоронний номер 4806-Пл)», що потрапляв у межі цих ділянок.

Щоб повернути у державну власність землі історико-культурного призначення наш Юридичний департамент звернувся до Карлівського районного суду Полтавської області з позовом до нового власника про зобов’язання повернути земельну ділянку. Районний суд задовольнив цю позовну вимогу. До власника ж сусідньої ділянки позивалась прокуратура.

Як результат – один з власників вирішив обійтися без судової тяганини, та відмовився від прав на землю, інший, до якого позивалась прокуратура, – ні, тож розгляд справи за цим фактом триває.
Залишається відкритим питання хто ж винен у тому, що взагалі така ситуація стала можлива? Вочевидь що не військові, які претендували на свої законні 2 га землі. Те, що місцева рада прийняла рішення про зміну цільового призначення цих земельних ділянок (свідомо чи ні) не впливає на їх правовий режим як таких, що належить до земель історико-культурного призначення, адже вони є пам`ятками археології та не можуть змінювати свій статус лише за рішенням органу місцевого самоврядування.

Далі логічне питання – чи знала міська рада про охоронний статус своїх деяких земель? Відповідь вас здивує – можливо що й ні. Адже питання про доступ до цієї інформації не достатньо врегульоване, особливо – після передачі повноважень органів охорони культурної спадщини на місця.
Радимо хоч іноді звертатися до нашої бази даних https://map.codpa.org.ua/, де є хоча б наявний перелік усіх пам’яток археології в межах області. А ще краще – не соромитися перестрахуватися та перепитати в органу охорони, нашого Центру, про наявність чи відсутність об’єктів археологічної спадщини на тих чи інших ділянках. Це дозволить уникати в майбутньому судових тяганин.

Загалом поверненню земельних ділянок, на яких розташовані пам’ятки археології у державу власність, передує складний і довгий процес, який потребує значного ресурсу – створення/оновлення облікової документації, присвоєння пам’яткам охоронних статусів та номерів тощо.

Про що ми детальніше розповімо в наступних наших матеріалах.