Культурна спадщина – це не лише про археологію. Як не тільки «про археологію» і діяльність нашого Центру.
Представляємо Вам результат більш ніж піврічної нашої роботи у справі обліку інших видів памʼяток культурної спадщини, а саме облікову документацію на дві памʼятки історії та монументального мистецтва на території Сенчанської громади.
Ця, на перший погляд, суто паперова робота, насправді є наріжним каменем для збереження будь-якого об’єкту, своєрідним гарантом захищеності державою об’єкту культурної спадщини, його повною ілюстрованою «біографією» з усіма характеристиками та нормативно-законодавчими документами.
На замовлення Сенчанської територіальної громади (для якої трішки раніше ми виготовляли облікову документацію археологічних обʼєктів) Центром було виготовлено пакети облікових документів на дві памʼятки:
Памʼятка історії місцевого значення «Меморіальний комплекс воїнам Південно-Західного фронту в урочищі Шумейкове».
Об’єкт розташовано в урочищі Шумейково на території ботанічної пам’ятки природи місцевого значення з однойменною назвою, де досліджуваний нами Меморіальний комплекс воїнам Південно-Західного фронту виконує роль локального акценту. Сам меморіал на сьогодні складається з шести об’єктів, серед яких: братська могила воїнів, стела військової Слави, пам’ятник-саркофаг на місці командуючого військами генерала-полковника Кирпоноса та інші.
Облікова містить також історичні відомості про трагічні події, пов’язані з бойовими діями в урочищі Шумейково, де потрапило в оточення велика кількість бійців радянської армії, біографії особистостей пов’язаних з нею та загальну оцінку культурно-історичної цінності пам’ятки.
Пам’ятник-погруддя Герою Радянського Союзу командуючому військами Південно-Західного фронту генерал-полковнику Михайлу Петровичу Кирпоносу.
Погруддя було зроблене на індивідуальне замовлення тодішнього колгоспу імені Жданова та відкрите в 1967 році в с. Ісківцях. Нині обліковується як «пам’ятка монументального мистецтва». Хоча воно й не вирізняється унікальністю, проте його автором є видатний український скульптор – Іван Кавалерідзе, що таки додає трішки ваги його культурно-історичній цінності, якій наша облікова і дає узагальнюючу оцінку.
А вона, як Ви здогадуєтесь, не проста, бо балансує на межі права на пошанування «жертв війни», і, як така, потребує «упорядкування і збереження», перебуваючи під опікою Держави, а з іншого боку ми маємо Закон України про «засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки».
Це той цікавий випадок, коли щоб перенести чи навіть знести памʼятку, дотримуючись законних норм, також необхідно виготовити (поновити) облікову документацію (у цьому випадку планувалося переміщення монумента).
Доля цієї монументальної пам’ятки буде вирішуватися громадою відповідно до сучасних положень, враховуючи дані облікової документації.
А ми заохочуємо вивчати свою історію, та підходити до рішень щодо як будівництва нових, так і знесення старих пам’ятників виважено і з холодною головою.
Ну й принагідно ще раз наголосимо на позитивному досвіді нашої співпраці з Сенчанською громадою, сподіваємося й інші громади надихнуться цим прикладом для започаткування (чи продовження) памʼяткоохоронних робіт на своїх памʼятках.