Весь світ відзначає Міжнародний день музеїв, і наш заклад – не виключення. Адже музеї – це не лише місця культури та історії, а своєрідний концентрат знань і спогадів, моментів та поглядів, що супроводжують наше життя.

У цей день розповідаємо вам про сім відносно маловідомих, але унікальних знахідок з розкопок нашого Центру напр. 1990-х – на поч. 2000 рр., які до певного часу зберігалися у наших фондах, а пізніше були передані до збірок Полтавський краєзнавчий музей та Історико-культурний заповідник “Більськ”. Ці знахідки представляємо у вигляді дайджесту:

 Висла актова печатка Ярополка Володимировича другої половини ХІ століття – єдина знахідка княжого характеру, виявлена Центром в 1997-1998 роках на території давньоруського городища літописного міста Лтава («Іванова гора»), розкопки Олександра Супруненка, Костянтина Мироненка, Віктора Приймака. Є символом княжої влади. Зберігається та експонується в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.

 Давньоруський кружальний горщик з тавром у вигляді модифікованого тризуба на денці, ХІІ століття. Був виявлений у вигляді кількох фрагментів, вмурованих у черінь пічки. Унікальний завдяки тризубу, яким помічали тарний посуд (яким міряли об’єми вмісту, у тому числі, ― данину). Зображення тризуба – інсігнія князівської влади, що гарантував еталон точності мірила вмісту посуду. Виявлений на посаді давньоруського городища літописного міста «Лтава» («Іванова гора») в 1997-1998, 2007 роках. Зберігається та експонується в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.

 Верхня частина псалія (частина кінської упряжі) – перша половина – середина V століття до н.е. Зооморфно оформлена, прикрашена стилізованою голівкою копитної тварини, можливо, косулі з модельованими напівкруглими виступами та виїмками-вухами. Цікавою деталлю виготовлення цього псалія є покриття його по залізній кованій поверхні тонким листом бронзи, а поверх – сріблом. Виріб не має аналогів і є виразною знахідкою серед предметів художнього ремесла скіфського часу. Виявлений в Перещепинському некрополі в 2001 році, розкопки Ірини Кулатової та Олександра Супруненка. Зберігається та експонується в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.

 Фінікійські поліхромні алабастри – невеличкі посудинки трубчастої форми для зберігання рідких і в’язких парфумів, виготовлені із скла на основі використання піщаного сердечника, перша половина V-го століття до н.е. Належать до одного із центрів середньоземнорської школи скловиробництва. Унікальні тим, що це – одна з небагатьох знахідок, яка відображає торгові зв’язки Гелона з Середземномор’ям. Виявлені в Перещепинському некрополі в експедиції під керівництвом Олександра Супруненка в 2001 році. Зберігаються в фондах Історико-культурного заповідника «Більськ».

 Перстень-печатка із золота, являє собою яскравий і високохудожній зразок класичної античної торевтики. Унікальний тим, що щиток персня прикрашає різьблене зображення колісниці з парою коней та оголеною фігурою візниці, зображених у профілі. За спиною у молодого наїзника, який тримається за ремені упряжі у пориві вперед, звивається плащ. Виріб виготовлений у другій чверті – середині V ст. до н.е. Щодо атрибуції сюжету, зображення на виробі можна гіпотетично розглядати як образ Ахілла, і пов’язувати з культом давньогрецького бога-героя, розповсюдженого на території Ольвії. Знайдений в 2001 році одному з багатих скіфських поховань Перещепинського некрополя при розкопках Ірини Кулатової та Олександра Супруненка. Зберігається та експонується в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.

 Античні амфори другої-третьої чверті V-го століття до н.е., виявлені під час дослідження Перещепинського некрополя, розкопки Ірини Кулатової, 2002 р.. Належать до типових речей, імпортованих сюди з грецьких колоній, Іонійського керамічного центру. Тут присутні й амфори «кола Фасоса», які є найбільш рідкісними. Зберігаються в Історико-культурному заповіднику «Більськ».

 Ліпний горщик літописних сіверян (роменська культура) з відбитками скроневого кільця (спіральних скроневих кілець) з ліпної кераміки Х-ХІ століття, виявлений в господарському приміщенні при розкопках посаду літописного міста «Лтава» в 1997 році, розкопки Олександра Супруненка. Цей горщик унікальний тим, що дає науковцям можливість порівняти керамічний комплекс заданого господарського приміщення з прикрасами полтавського скарбу, знайденого в 1905 році. Зберігається та експонується в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.