Легендарний  Гелон був, звісно, «матерью городов скіфських». Але далеко не єдиним їхнім містом. Бо це було б занадто тісно для містобудівних  талантів наших славетних предків 

Відповідно, і Більське городище ? – не єдине городище скіфської епохи на Ворсклі, відоме до наших часів. Щоправда, іншим зі створенням на їхній основі заповідників чи музеїв не так пощастило. Але, що більше людей і громад знатиме про ці унікальні археологічні пам’ятки, то більше шансів, що ситуацію зі збереженням археологічної спадщини вдасться змінити на краще.
Власне, проклавши маршрут, прихопивши намет ⛺️ та харчів на кілька днів, можна влаштувати собі цікавий тріп скіфськими городищами Поворскля. Незабутньо, мабуть, отаборившись на ніч по черзі у кожному з них, спостерігати ті самі зорі ⭐️ на високому небі, і слухати пра-пра-пра-пра тих самих цвіркунів ?, що і наші далекі пращури колись.

Отже, не менш цікавим є Стасівське городище ?, розташоване у північно-східній частині с. Стасі Диканського району, в урочищі Вергузівка (Вали), на височезному мисі правого берега р. Ворскли ?.
Городище є південною найвідомішою на сьогодні пам’яткою поширення оборонного будівництва місцевого лісостепового ? населення доби раннього залізного віку на цій території.
Зовсім не схоже на Більське, складається з самого  городища, передгороддя, чотирьох селищ. При в’їзді збереглися вали висотою до 5 метрів, тоді як на інших ділянках оборонне зодчество обмежувалися невеличкими допоміжними укріпленнями, а також ескарпами – підрізанням крутосхилів, що унеможливлювало штурм фортеці навіть без додаткових високих стін.

Серед унікальних знахідок скіфської доби зі Стасівського городища – кинджал ? з антеноподібним верхом (VІ ст. до н.е.). Це укріплення з’явилося “на світ” десь у той же час що й надавніше Більське – Західне.

За часів ⚔️ козацтва, у ХVІІІ ст., тут розміщувався маєток полтавських полковників Г.С. Герцика і В.В. Кочубея. До сьогодні збереглися фундаменти кам’яниць – мурованих житлових будівель.

Друге городище ? знаходиться всього за 6 км південніше від Більського городища,  на північній околиці селища Опішня, в ур. Кардашів Вал.
Стародавні мешканці обрали для заселення центральну частину мису правого берега Ворскли, відокремивши його ровом та валом висотою до 2,0 м. Зараз можна частково виокремити три рови, що діяли в різні часи існування городища.
Воно належало до низки укріплень Поворскля, центром якого було знамените Більське ⚜️. Засновано воно було дещо пізніше, можливо, коли в межах Більського комплексу стало “затісно”.
І воно відрізняється від Стасівського, більше нагадуючи укріплення Великого Більського, з суцільними стінами-валами та слабкою заселеністю ?.

Котелевське городище зачаїлося у лісі ?? на межі Котелевського (Полтавщина) та Охтирського (Сумщина) районів, в урочищі Городище.
За згадками краєзнавців ?, воно було відоме ще з середини ХІХ ст., але фізично археологи виявили його  лише у 2000 році.
Городище розташоване у заплавній частині лівого берега р. Ворскли. Площа  укріпленого майданчика складає 3,3 га, оточена валами шириною 3-5 м і висотою від 1,2 до 4,0 м.
Найнижча, південно-західна ділянка укріплень підсилена курганоподібним насипом, що може бути основою баштоподібної фортифікаційної споруди над одному зі в’їздів.
Колекція знахідок звідси представлена переважно уламками керамічних виробів ⚱️ – фрагментами світло-глиняних елліністичних ? амфор  тощо.

Котелевське городище ? – найпізніше у цьому циклі укріплень, і розміщене не на крутосхилах корінного берега, а в заплаві.
Оглянувши усі ці древні фортеці ?, можна уявити як змінювалися уявлення оборонних зодчих щодо військової архітектури упродовж усього скіфського часу.

Проєкт впроваджується за фінансової підтримки Український культурний фонд та Zagoriy Foundation. #Віртуальні_мандрівки_Полтавщиною #запідтримкиУКФ #МандруйУкраїною #історико_культурний_туризм