Монографія

© Інститут археології НАН України, 2003.
© Русяєва А. С., Супруненко О. Б., 2003.
© ВЦ «Археологія» ЦОДПА, 2003.

Русяєва А. С., Супруненко А. Б. Исторические личности Эллино-скифской эпохи (культурно-политические контакты и взаимопонимания): Монография. – Киев-Комсомольськ: Археология, 2003. – 320 с.: ил. – НАН Украины. Ин-т археологии. Центр охраны памятников археологии управления культуры Полтавской облгосадминистрации. Комсомольский историко-краеведческий музей).

У монографії розглядається політична діяльність відомих історичних особистостей античних держав Північного Причорномор’я, Скіфського та Самарського царств в аспекті їх контактів та взаємодій, починаючи з VI ст. до н. е. та завершуючи I ст. н. е. Першою постаттю цієї своєрідної галереї є знаменитий в античному світі мудрець – скіф Анахарсіс, за яким слідує Леокс, син Мольпагора, з Ольвії, еллінофіл і скіфський цар Скіл, що прославилися правителі Боспора – Левкон I, Перісад I, Євмел, Гігієнонт, Аспург, один хоробрих скіфських царів Атей, а також Скілур та сарматський цар Фарзой. Важливе місце відведено характеристиці демократичних діячів – Євресибія, сина Сиріска, Каллініка, сина Євксена, Протогена, сина Геросонта, Нікерата, сина Папія, Абаба, сина Каллісфена з Ольвії, Агасікла, сина Ктесія, і відомого в Причорномор’ї історика Сіріска, сина Геракліда, що жив у Херсонесі Таврійському. Загальновідомо важливе значення жінок у політичній та релігійній діяльності античної епохи, зокрема боспорських цариць Камасарії та Динамії, херсонеситки Гікії. Аналізуються контакти античних держав Північного Причорномор’я з грецькими містами та Римською імперією, землеробами та скотарями Лісостепу, скіфськими номадами, синдами, фракійцями та сарматами.

Для археологів, істориків, державних діячів, сучасних політиків, студентів та всіх, хто цікавиться історією та культурою стародавнього населення України.