Сьогодні ми розпочнемо нашу нову рубрику – «Знахідка!».
Центр безперервно працює над поповненням музейного фонду України, обробляючи та передаючи до музеїв різноманітні артефакти, що походять із розвідок та розкопок на теренах області.
Тож у цій рубриці ми будемо не лише знайомити Вас з цікавими знахідками, майбутніми музейними експонатами, а й таким чином «звітуватися» про свою роботу.

Перший артефакт рубрики походить із невеликої колекції знахідок, що була виявлена краєзнавцем Віталієм Лямкіним біля дослідженого Олександром Супруненком у 2010-му році кургану № 2 групи І на південній околиці колишнього с. Лавриківка Пришибської громади Кременчуцького р-ну, на місці невеликого безіменного хутора кін. XVIII – 1-ї тр. XX ст.

Це – чималенький дукач (личман), традиційна українська жіноча нагрудна металева прикраса, яка побутувала з кінця XVIII до початку XX ст.
Дукач двосторонній, із зображенням Святої Параскеви П’ятниці з одного боку, та дуже стилізованої репліки з коронаційної медалі Катерини ІІ – з іншої.
Без вушка, у верхній частині має круглий отвір для кріплення.

Припускають, що за зображенням цариці на дукачах приховано символічний образ дуже популярної у народі святої – Великомучениці Катерини, яка разом зі Святою Параскевою П‘ятницею є покровительками жіноцтва, його охоронницями, від прихильності яких залежав не лише вдалий шлюб, а й подальша щаслива доля. Тож не дивно, що саме цей тандем був дуже популярним та поширеним у зображеннях на дукачах.

Найімовірніше наша знахідка відноситься вже до, так би мовити періоду занепаду цього виду прикрас. Подібні дукачі вже дуже різнилися від своїх коштовних (срібних та золотих), оздоблених пишними «бантами» та «коронами» попередників, але він все ж є важливою частиною не лише історії українських прикрас, а і відображенням свого часу та процесів які тоді відбувалися.

Радіємо, що наразі після тривалого занепаду, дукачі переживають нову хвилю відродження: сучасні майстри вивчають спадок, відтворюються репліки музейних експонатів, оживає ювелірна традиція, а значить і наша з Вами історія!

У колажі використано фото Анатолія Павловича. Група дівчат і заміжніх жінок, 1909 рік. Містечко Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії (тепер село Великі Сорочинці).

Знахідка і колекція незабаром будуть передані до фондів Краєзнавчого музею міста Горішні Плавні.