На день краєзнавства маємо для Вас неабиякий подарунок – ми починаємо співпрацю з нашим шановним земляком, краєзнавцем, географом Леонідом Миколайовичем Булавою! Пан Леонід Bulava Leonid люб’язно погодився надавати свої наукові краєзнавчі доробки для поповнення нашої віртуальної бібліотеки чому ми неймовірно тішимося – як за себе, так і за Вас, наші шановні читачі!
Першою віртуально – друкованою ластівкою цієї співпраці буде книга з серії Історичні райони Полтави – «Павленки та Тарновщина: краєзнавчий довідник».
Ознайомитись запрошуємо сюди: https://www.codpa.org.ua/library/pavlenky-i-tarnovshchiyna-krayeznavchyj-dovidnyk/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0OiqY9bCcKFlR1KGPnjonVNhaVcBHNmROowFVkI7-_d8cVLmDG5n8DV78_aem_AZJ0QdWfPfV3GtaIpQ5kysgpX0nADVGXoDoumf-bXGpS9c-IsuV0AbDGF8CgPKXZHHQBy2Wd332p-MaqwDO5HVmR
Це вже друге, доповнене видання, 516 сторінок якого містять великий науковий пласт інформації щодо зазначених районів: їх межі, характеристики природних умов та ресурсів, особливості господарського освоєння та життєдіяльності населення.
Окремий розділ присвячено аналізу особливостей історичних кутків, вулиць і найцікавіших садиб району та відомим персоналіям (як минулим, так і сучасним) пов’язаних з Павленками. А також спогади, сімейні архівні фото, замальовки, мапи та плани – безліч цінного ілюстративного матеріалу.
Впевнені Ви дізнаєтесь багато цікавого:
– що насправді основні елементи Павленок (вулиці, садиби) залишаються тієї ж конфігурації, що й два з половиною століття тому.
– коли Полтава була у володінні приватних осіб – польських магнатів і шляхти. Від Конецпольського до Вишневецького та чим закінчилось це панування.
– побачите рукописні схематичні плани початку XVIII століття з зображенням поселень у Павленківському і Чамариному ярах генералквартирмейстера шведської армії Акселя Юленкрука (і багато інших).
– порахуєте скількома десятинами землі під дачі, серед інших персон, у 1861 році володіли титулярна радниця та штабс капітанша.
– подивуєтесь скільки і яких заводів було колись у цих районах (чавуноливарний, миловарний, цегельний і це ще не всі).
– зауважите яка громада володіла майже всіма млинами в місті.
– навчитесь орієнтуватись у всіх минулих, народних та нових назвах вулиць, вуличок, кутків та провулків, тож «Бабина піч», «Кавказ», «Окремі Хатки» та «до Ґуссо́на направо» – стануть вам географічно зрозумілі і близькі, як рідні.
Друга, не менш цікава, – «Топонімія Полтави (ороніми, гідроніми, дрімоніми): історико-географічний аналіз. Це монографія 2023 року на 152 пізнавальних сторінок.
Ознайомитись можна тут: https://www.codpa.org.ua/library/toponimiya-poltavy-oronimy-gidronimy-drimonimy-istoryko-geografichnyj-analiz/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2jrDvdc-5TbBrm1V-O_8X0aoQ-VpZ7jrxA3lUu9ThFOE8HlDBVjv-ohM0_aem_AZKP380ez8TjesVoYSBnqkIoyzVLPybxwrZeXRK-Dy3Wi7yUU1U6nXb6H3NfG0eg7JSyIateZ4iLj8xKegLtyB6Z
Аналіз походження топонімів (географічних назв) у межах території міста Полтави (разом з короткою характеристикою рельєфу, гідрографічної сітки, природної рослинності території + історія їх використання й трансформації).
Тобто Ви дізнаєтесь все про місцеві:
– топоніми – назви природних об’єктів;
– ороніми (походження назв форм рельєфу – балок, ярів, міжбалкових вододільних плато тощо);
– гідроніми (походження назв річок, струмків тощо),
– дрімоніми (походження назв лісових масивів).
А ще навчитесь відрізняти народну та аматорську топоніміку від наукової (можливо нарешті лишивши у спокої Вора Скла – Ворсклу))).
Тож запрошуємо Вас зануритись у топонімічний науковий світ Безводної долини, Здихального яру, Тарапуньки, Кобищанської балкової системи та багатьох інших. Тим паче що все це смачно проілюстроване картами, планами, фото і авторськими фотомонтажами.
Обидва видання призначені для широкого кола читачів, краєзнавців та дослідників історії, але ми знаємо що вся наша читацька аудиторія спрагла до знань і не буде обмежувати себе в розширенні власного світогляду та можливих майбутніх дослідженнях.
Читайте, вивчайте – далі буде!