#перемогли_фашизм_переможемо_і_рашизм
Цього року чи не вперше за останні понад сімдесят років головним героєм перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та Дня пам’яті й примирення буде Україна, а не рф.
Увага всього цивілізованого світу, та зокрема, тих країн, що брали участь у Другій світовій, – наразі звернена на українську націю. Націю, що вже зазнала горя та надзвичайних втрат упродовж 1939-1945 років у кількості кількох мільйонів українців, і нині переживає це все знову.
Знахідки Другої світової війни також яскраво знаходять паралелі з сучасним вторгненням Росії в Україну, і зокрема, з поведінкою рашистських окупантів відносно своїх «трофеїв».
Один з прикладів таких паралелей історії можна прослідкувати на результатах розкопок нашого Центру в 2005 році. Тоді, під час археологічної експедиції поблизу с. Волошино неподалік міста Горішні Плавні, там де нині височіють відвали Єристівського кар’єру залізистих кварцитів, науковці виявили сліди боїв радянської армії з фашистськими загарбниками, а саме окоп та вогневі точки.
Враховуючи місцерозташування окопу на дугоподібно вигнутому підвищенні над с. Волошине, з боку дороги Полтава – Кременчук, напрямок ведення оборонного вогню, маркування гільз, можна стверджувати що він використовувався осінньої пори 1943 р. — у період кровопролитних боїв на кременчуцькому напрямку під час руху радянських військ до Дніпра.
На цій вогневій точці була знайдена німецька каска з шевроном з лівого боку, у вигляді прямокутника із загостреним нижнім краєм (поле білого кольору, на якому проглядався орел, нанесений чорною фарбою). Каска мала кульовий отвір у районі скроні. По дну окопу були розкидані гільзи від німецького кулемета та сім пістолетних гільз (розстріляна обойма офіцера).
Найбільш цікавою знахідкою були два розпізнавальні знаки вищого командного складу Червоної Армії зразка 1941 р. у вигляді великих ромбів зі вставками рубінового кольору (звання — комбриг).
Вочевидь, ці розпізнавальні знаки радянського командира, знайдені в німецькому окопі, говорять нам про те що німці взяли в полон чи вбили червоноармійського офіцера у сповненому поразок для СРСР 1941 році, й якийсь солдат чи офіцер забрали з собою своєрідні трофеї з обмундирування комбрига — його офіцерські значки. Але через поразку під Кременчуком у 1943 році не донесли їх до Німеччини, відтак, скоріш за все, вони самі стали «трофеями» для українського чорнозему.
Життя постійно натякає — історія циклічна. Не втомлюємося це повторювати! І якщо німці-нацисти хоч на перших порах могли взяти собі за трофей подібні військові відзнаки як символ своєї тимчасової переваги й ситуативної перемоги, то сучасні російці-рашисти можуть задовольнити себе лише білосніжним унітазом, як символом «світлого майбутнього» з конкретним курсом у напрямку його зливу по трубі. Адже до наших військових трофеїв їм не дістатися. Завдяки Вам усім, завдяки тому що ми всі — українці!
Слава Україні!
