25 вражаючих об’єктів культурної спадщини Полтавщини

Полтавщина — магніт для туриста, який кайфує від історичних і культурних пам’яток.
Зберігайте добірку — об’єктів культурної спадщини області — і популярних, і недооцінених.
Увага Археологія теж у ділі! Гортайте фото і пишайтеся Полтавщиною разом із нами!

Спойлер: Ви нас можете захейтити, але Полтави у списку немає, її пам’ятки потребують окремої добірки.

Палац Муравйових-Апостолів, с. Хомутець, Миргородський район. Оригінальний зразок садибної архітектури України початку 19 ст., що дивом збереглася до 21 століття.

Школи Лохвицького земства (Лохвицький, Чорнухинський, Лубенський райони). Архітектор Опанас Сластіон зробив кожну з 54 будівель унікальною, але зі спільними рисами.

Більське городище, с. Більськ, Котелевський район. Унікальний археологічний комплекс, що розкинувся на 7521 га.

Будівля колишнього Єпархіального училища, м. Лубни. Творіння в стилі еклектика (поєднання стилів) вважають однією з найкращих робіт архітектора Олексія Бекетова.

Ландшафтний парк «Диканський», смт. Диканька, Диканський район. Майже 12 тис. га мальовничих пейзажів і окремих відомих парків як «Кочубеївські дуби» та «Бузковий гай».

Палацово-парковий комплекс Закревських, с. Березова Рудка, Пирятинський район. Родзинка — усипальниця у вигляді піраміди, зведена Гнатом Закревським, власником села, під враженням після робочих поїздок послом у Єгипет.

Майдан «Розрита могила», с. Мала Рублівка, Котелевський район. Залишки одного з найбільших курганів скіфського часу Полтавщини і басейну р. Ворскла.

Спасо-Преображенський Мгарський монастир, с. Мгар, Лубенський район. Осередок церковного життя з 17-го ст., а нині — «паломницька столиця».

Стоянка, с. Гінці, Лубенський район. Відкрита першою з палеолітичних пам’яток Східної Європи та України зокрема.

Церква Різдва Христового, с. Вергуни, Хорольський район. Монументальний закинутий храм, збудований у 1801-1807 роках у стилі класицизму за проєктом видатного архітектора Миколи Львова.

Скансен «Святині», м. Горішні Плавні. Матеріали археологічних розкопок та зборів просто неба при краєзнавчому музею міста.

Курганний могильник, с. Снітин, Лубенський район. Один із найбільших, збережених на Лівобережжі, курганних некрополів літописних «міст»; належав «місту» Кснятин, яке не раз потрапило на сторінки літописів.

Жіночий монастир Різдва Богородиці, с. Козельщина, Козельщинський район. Заснований біля каплиці, у якій встановлено ікону Козельщинської Богоматері, яка нібито допомогла зцілитися доньці графів Капністів.

Тарасівське городище, с. Тарасівка, Оржицький район. Комплекс городища та селищ давньоруського часу літописного міста Горошин (Грошин).

Комплекс дерев’яних церков у єпархіальному стилі у Гадяцькому, Лубенському, Миргородському, Лохвицькому районах.

Стасівське городище, с. Стасі, Диканський район. Найвідоміша на сьогодні південна пам’ятка поширення оборонного будівництва місцевого лісостепового населення у басейні Ворскли скіфського часу доби раннього залізного віку.

Урочище «Шар-гора», с. Приліпка, Козельщинський район. Група курганів та майданів, давньоруський могильник, городище літописного міста Голтов а козацького містечка, місце Говтвянської битви 1638 р. та потенційний розкішний природно-ландшафтний заказник.

Городища «Кардашів Вал» та Опішнянське, смт Опішня, Зіньківський район. Перше — входило до низки укріплень Поворскля, центром якого було Більське городище, друге — до складу сіверянського об’єднання племен.

Городище літописного міста Сніпоріда, с. Мацківці, Лубенський район. Має велику історико-культурну цінність для розуміння особливостей виникнення, розвитку, занепаду і вивчення долі городищ Посульської укріпленої лінії у Х-ХІІІ ст.

Двошарове городище ( ур. «Дитинець» і «Городок»), с. Свиридівка, Лохвицький район. Місто Київської Русі, збудоване на місці скіфського поселення, або ж і городища.