Археологічні об’єкти на території громад – це ресурс. Для розвитку туристичної привабливості, для позиціонування, для заробляння коштів у бюджет. Не просто територія на белебні, де час від часу риються якісь мутні особини з металошукачами, від присутності яких виграє хіба що місцевий продмаг. Не місцина, де через «оті вали» незручно пахати чи  будувати. Не проблема і не тягар. А цінний ресурс, мати який пощастило далеко не всім.

Громад, які розуміють це, більшає. Тож вони використовують різні способи популяризації археологічних пам’яток, зокрема, для збільшення туристичного потоку.
З найдієвіших і найпривабливіших для пересічного українця – проведення етнофестивалів якраз на місцях давніх городищ.
Таким шляхом пішли у Більську, де відбувається етнографічний ГЕЛОН фест: з виступами фольклорних колективів ?, святом ковалів, «гончарським куточком», тематичними фотозонами і сувенірами та стравами за скіфською тематикою. І, звісно, театралізованою екскурсією Більським городищем та можливістю пожити в археологічному таборі, взяти участь у розкопках на місці славнозвісного міста Гелон.

Іще один фестиваль – «Козацької слави цілюще джерело» – відбувається у Козельщинській громаді, на знаменитій Шар-горі.
В ХІ ст. саме тут розкинулося знамените місто Голтов -найбільше і єдине відоме літописне місто того часу на Пслі. У козацьку добу на рівні з Гадячем воно було головним псільським форпостом.
Тому під час фестивалю, зокрема, відбувається театралізований бій ⚔️ козаків з турками чи поляками.

Сюди ж – фестиваль «Замкова гора» на одноіменній горі в Лубнах. На ній розташований могильник скіфських часів та був колись замок ? Ієремії Вишневецького.

Звісно, потенціал ⭐️ для таких заходів іще чималий. Особливо не напружуючись, можна назвати археологічні пам’ятки в Оржицькому, Гадяцькому, Лохвицькому та інших районах, варті популяризації.
Тим більше, що саме популярність та затребуваність місця, вкупі з обліковою документацією, звісно – поки що найнадійніший спосіб захисту від набігів «чорних копачів», розорювання та забудови.

Звісно, для того, щоб кожен мешканець громади ?‍?‍?‍? відчув персональну відповідальність за збереження чи відновлення пам’ятки, а тим більше, почав проявляти ініціативу у цьому напрямку, потрібно пояснити, яку користь це принесе.
Причому комунікація має бути живою і персональною.

Прикладом може слугувати проєкт оновлення барбакану (круглої фортифікаційної споруди, головної ланки для оборони міста) та простору навколо нього в містечку Острог на Рівненщині.
Місцеві мешканці спочатку скептично і з осторогою поставилися до ініціативи відновити барбакан, не розуміючи його цінності.
Проте автори та виконавці почали налагоджувати комунікацію фактично з кожним жителем прилеглої території історичної пам’ятки, і це позитивно вплинуло на залучення громади загалом. Пізніше організували громадські слухання. Завдяки цьому мешканці почали довіряти ініціаторам проєкту та самі долучатися до нього. Тепер мешканці Острога самі стежать за Культурним барбаканом, адже відчувають свою залученість до відновлення об’єкту.
За рік існування і пам’ятка, і простір довкола неї повністю збереглися, а на локації місцеві жителі організовують власні культурні заходи ?‍♀️, наприклад, майстер-класи з малювання для дітей.
Цей кейс може бути корисним кожній громаді, яка має на своїй території археологічну чи іншу пам’ятку, але поки що не розуміє, як об’єднати людей навколо ідеї її збереження і змістовного використання.

Іще один спосіб популяризації археологічних об’єктів – їх включення до туристичних маршрутів ?.
Так, ще минулого року було презентовано новий маршрут, який охоплює щонайменше 6 археологічних пам’яток: Більськ, Розрита Могила, Опішня, Стасі тощо.
А також історичні та природні пам’ятки у Диканському районі та Національний музей-заповідник гончарства і, звісно, колоритні заклади з місцевою кухнею.

Або, наприклад, маршрут «Гінцівська стоянка», де на площі у 4000 кв м знайдені залишки кількох житлово-господарських комплексів, побудованих з кісток мамонтів ще в епоху палеоліту.
Популяризація цього об’єкту – також один із способів привернути увагу до нього місцевої влади та добитися створення повноцінного музею.

Так свого часу зробили з Мезинською стоянкою – створили музей на місці великого поселення епохи пізнього палеоліту віком близько 20 000 років, розташованого у с.Мезин Чернігівської області.

Таким же шляхом – популяризації об’єктів та створення повноцінних музейних комплексів – йдуть у багатьох країнах. Зокрема, у Болгарії. У часи радянщини про неї казали: «Курица – не птица ?. Болгария – не заграница».
Однак Болгарія довела, що її самобутність та історія варті уваги?. І тепер готова задовольняти будь-які смаки туристів: від лінивого відпочинку ? на пляжах до відвідувань старовинних храмів, замків та унікальних археологічних об’єктів.
До таких належить фракійська гробниця у Свештарах, споруджена, вірогідно, для правителя племені гетів. Відвідувачі мають можливість опинитися всередині древнього кургану і побачити, як було облаштоване поховання. У радіусі 2-х кілометрів знайдено ще 26 курганів різних розмірів, і все це оголошено археологічним заповідником.

Утім, долучитися до справи популяризації археологічної спадщини може кожен. Зняти ?археологічну пам’ятку у кліпі, як зробив це гурт «Онейроїд» з Розритою могилою.
Зробити фотосесію ? серед валів, ровів і безміру історії, як поки що не зробив ніхто.
Організувати мистецький ? пленер, а потім – виставку робіт художників з їх здатністю бачити у незвичному ракурсі такі звичні об’єкти, що їх подекуди видно з вікна сільської ?…

Будь-який корисний «двіж» ? навколо пам’яток археології має сенс і обов’язково матиме наслідки. Тоді можна буде сказати, що кожен з нас долучився до збереження досі недооціненого скарбу ?.

Власне, наш проєкт – інтерактивна мапа «Віртуальні мандрівки Полтавщиною», на яку нанесено цікаві археологічні об’єкти із 3D-реконструкціями стародавніх городищ, поселень і поховань – теж про це. Мандруйте, захоплюйтеся і надихайтеся! ⚡️

Проєкт впроваджується за фінансової підтримки Zagoriy Foundation та Український культурний фонд

#Віртуальні_мандрівки_Полтавщиною #запідтримкиУКФ #МандруйУкраїною #історико_культурний_туризм