Ми віртуально мандрували ? у стародавній Гелон ?, зазирнули у літописне місто Сніпорід, побували на валах Книшівського городища та в Городищі-Мнозі, зазирнули у печерні келії Чернечого Яру…
На черзі – Полтава , теж виколихана у колисці скіфських часів. Рештки селища скіфського часу знаходяться прямо на Соборному майдані – там, де височіє Свято-Успенський собор та встановлено пам’ятник Мазепі.
Тобто, серцем ? Полтави це місце відчувається не випадково – воно є історичним ядром міста вже багато століть поспіль.

Перші три господарські ями скіфської доби ще у 1946 р. виявив археолог І.І. Ляпушкін. Всередині знайшли ліпний горщик та лисковану, тобто згладжену до блиску, миску – зразок так званої лискованої кераміки ⚱️; мініатюрний іграшковий чи вотивний (культовий) посуд, бронзовий наконечник ? стріли VI ст. до н.е.
Значно пізніше, поряд з будівлями Полтавського техуніверситету, виявили рештки зруйнованого поховання з ранньоскіфським черпаком із геометричним орнаментом.
А відносно недавно було знайдено рештки ґрунтового некрополю скіфського часу вже в основі Старополтавської гори (район вул. Стрітенської).
?Це значить, що територія майбутньої Полтави була заселена ще в VІІ-ІV ст. до н.е. місцевими автохтонними землеробськими племенами, «будівничими Більського городища», «культурою зольників», як називав їх один з видатних археологів міжвоєнного часу М.Я. Рудинський.

Дослідники ? припускали існування на території Соборного майдану найпівденнішого на Ворсклі укріплення ― городища.
Подібні форпости, хоч і в невеликій кількості, але відомі у Поворсклі – це фортеці в Опішні, Стасях, поблизу Котельви.

Перераховані вище безцінні знахідки зберігаються у ? Полтавський краєзнавчий музей  імені Василя Кричевського. Як і тисячі інших, зібраних упродовж понад сторічної історії існування закладу ⭐️.
Експозиція Полтавського музею є одною з найкращих ? в Україні й широко ілюструє найдавнішу археологічну спадщину полтавського краю.
Саме тут можна побачити «наживо» унікальну антропоморфну стелу — Федорівський ідол, оглянути її оздоблення, побачити зображене на зворотньому боці стели Дерево життя.

Поряд розташовано моноліт поховання скіфського часу, досліджене в ур. Таранів Яр неподалік с. Мачухи Полтавського р-ну. На стендах представлені знахідки з чудово збереженого Книшівського городища та величезного, грандіозного і унікального Більського.
Саме тут експонується відомий більський казан, що став емблемою нашого сайту віртуальних мандрівок.

Окрема вітрина – це копії широко відомих речей, виявлених у Перещепинському скарбі ? (1912 р.).
Можна побачити яскраву і живописну діараму літописного міста Воїнь, графічну реконструкцію літописного міста Сніпорід та знахідки з нього, відтворену напівземлянку літописних сіверян.

Поруч розташована унікальна ✌️ колекція мініатюрної пластики з розкопок О.В. Сухобоковим у 1975 р. Опішнянського городища слов’янського часу.
Вартими уваги є й речі з поховання золотоординця ? із с. Шушвалівка Глобинського р-ну та фрагменти кладки ? мавзолею XIV ст. з-під Кишеньок Кобеляцького р-ну.

Іще одна особливо ? атмосферна локація – музейне подвір’я.
Тут, в музейному сквері ?? , можна оглянути скіфських та половецьких «кам’яних баб», кам’яні стели та скрині доби енеоліту – ранньої бронзи (з с. Бутенки та с. Петрашівка), інші цікаві експонати.

Проєкт впроваджується за фінансової підтримки Zagoriy Foundation та Український культурний фонд.

#Віртуальні_мандрівки_Полтавщиною #запідтримкиУКФ #МандруйУкраїною #історико_культурний_туризм